Дикий девайс, называется кодеин. Эта штука просто спасает мою жизнь! Честное слово, после того, как я купила закладки и начала пользоваться этим пацанским психоделиком, мне стало совсем пофиг на всех этих малолеток, что постоянно раздражают и отвлекают меня от моих дел.
Давай-ка я расскажу, как это все началось. Вообще, в начале я просто обломалась. Были у меня свои забавы, бодяжить там с разными вещами, но все это мне быстро надоело. Хотелось чего-то нового, более серьезного. И вот тут мой криминальный брат Димон подсказал мне про кодеин. Сказал, что это какая-то сумасшедшая штука, что можно отломаться всухую, не пить никаких лекарств и просто наслаждаться. Я сразу поняла, что это мой путь!
Так что я решила послушать его совет и купить этот тюбик. Но как оказалось, не так-то просто найти эту дичь. Пришлось много побегать по городу, заходить во все возможные подворотни, чтобы найти надежного дилера. Потом, наконец, нашла его – крутого парня по кличке Скуби. Он сказал, что у него качественный кодеин и что я точно не пожалею. Ну что ж, я решила проверить его слова на практике.
Сидела я однажды в своей квартире, думала, как быстрее получить эту бодяжину и уже начать башатумнай. Тут мне звонит Скуби и говорит, что сам в ближайшее время привезет мне заказ. Я была в восторге! Все-таки, как же круто иметь своих дилеров!
Через некоторое время я услышала звонок в дверь, и я знала, что это он – мой долгожданный тюбик кодеина. Я быстро открыла дверь и увидела перед собой высокого парня в кожаной куртке и с кучей татуировок. Смотришь на него и сразу понимаешь – вот тот, кем надо быть!
Он вошел в мою квартиру, достал из кармана небольшую пластиковую баночку и сунул ее мне в руки. Я почувствовала, как сердце замирает от волнения. Теперь у меня был мой личный запас кодеина, который мне только и оставалось разлить по пропорциям. Честно говоря, я немного опасалась этого момента.
Однако, к моему удивлению, все оказалось проще простого. Я разлила кодеин в своих закладках, а затем начала подсчитывать точную дозировку. Все должно быть идеально, чтобы не обломать кайф и получить максимальное удовольствие.
Когда я наконец закончила все это дело, я села в свою кресло и приготовилась к настоящему путешествию в мир психоделики. Я всегда любила ощущать эти изменения сознания, и кодеин в этом помогал мне как никогда.
Я закурила свою закладку, прикусила губу и начала вдыхать дым. Мой мир медленно начал меняться – все стало ярче и интереснее. Музыка в моей голове зазвучала громче, а цвета казались более насыщенными. Вот оно, самое настоящее счастье! Чувствуешь себя, как на вершине мира, и все наплевать – маленькие дети или кто там еще.
Каждый раз, когда я погружаюсь в этот мир, я забываю о всех своих проблемах и неприятностях. Все становится просто неважно – я сдуваюсь от всего этого. Любые неприятности и разочарования исчезают, а настоящее наслаждение охватывает меня полностью. Это мой способ вырваться из обыденной рутины и стать по-настоящему живой.
И теперь мне уже все равно, кто и что происходит вокруг меня. Я прошла ломку без лекарств, я смогла отломаться всухую и теперь наслаждаюсь каждой минутой своей жизни. Да, я стала наркоманом, но это не так важно, когда ты знаешь, как получить настоящий кайф и стереть границы реальности.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
